пʼятниця, 13 липня 2018 р.

Жовтий князь української літератури

    

 16 липня виповнюється 110 років від дня народження талановитого поета, прозаїка і публіциста українського зарубіжжя Василя Костянтиновича Барки (справжнє прізвище Очерет) (1908-2003).
    Ім'я Василя Барки, що проживав далеко за межами рідної землі (США), про твори якого в діаспорі написано багато критичних та літературознавчих досліджень, для нас, українців на Україні, поступово відкривається. Він прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньовідомий роман «Жовтий князь». Нинішні можливості ліквідації "білих плям" у нашій історії, культурі, літературі вселяють надії і на вивчення інших духовних набутків української діаспори.
   Його літературна спадщина – це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів та літературної критики. Читачам Василь Барка відомий завдяки поетичним збіркам «Шляхи» (1930) та «Цехи» (1932), романам «Океан» і «Рай» (1951), повісті «Жовтий князь» (1963), перекладові Шекспірового «Короля Ліра» та «Апокаліпсису», перекладеному для українського видання Біблії. В Німеччині вийшли друком збірки його поезій «Апостоли» і «Білий сніг». Переїхавши до США, поет видав збірки: «Трояндовий роман», «Псалом голубиного поля», «Царство», «Лірник», роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих». Василь Барка знаний і як драматург (п’єса «Господар міста», драматична поема «Кавказ»), і як автор критичних есе «Хліборобський Орфей, або Клярнетизм», «Правда Кобзаря», а також двох збірок статей «Жайворонкові джерела», «Земля садівничих», «Вершник неба».
Лауреат міжнародної премії Фундації Антоновичів (США).
       Ім’я Василя Барки, його літературна творчість, яка може бути гордістю будь-якої із світових культур, прийшли в Україну тільки після проголошення її незалежності.

         В Золочівській ЦРБ ім.І.Франка відбувся перегляд-вшанування "Жовтий князь української літератури"

середа, 11 липня 2018 р.

Пам'яті загиблих під Зеленопіллям

         Атака сталась у ніч із 10 на 11 липня 2014 року. Російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціях українських військ. Це було перше безпосереднє масоване застосування регулярних військ РФ проти Збройних сил України. Згодом подібні обстріли стали систематичними. 
Внаслідок обстрілу загинуло 6 прикордонників, серед них полковник  Ігор Момот, і 30 військовослужбовців ЗСУ.
     З цієї нагоди в читальному залі Золочівської ЦРБ було проведено відеогодину  "Бої біля Зеленопілля  Луганської області. Події і факти".




пʼятниця, 6 липня 2018 р.

7 липня - Різдво Івана Хрестителя


     Одним із найвеличніших та загадкових свят початку липня є Івана Купала ( інші назви: Купайла, Іванів день тощо), яке знаменує вшанування бога Сонця ( в давнину Дажбога). Вважалося, що о цій порі літньогого сонцевороту небесне світило досягає найбільшої сили й повертає на зиму. Казали, що Сонце, як уособлення світла й добра, святкує перемогу над темними сила­ми, а тому при своєму сходженні воно «грає», «скаче» і «радіє». Вся природа теж торжествує з цього, стає особливою, зачарованою.
  Назву ж свята пов’язують з іменем Купайла - божества родючості, урожаю, добробуту та цілю­щих рослин, а обрядодії приурочують вшануван­ню молодості, краси, кохання й очищення.
Згідно з церковним християнським кален­дарем, 7 липня люди відзначають Різдво Івана Хрестителя. Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він»
 Іван Хреститель був сином священика Захарії та праведної Єлизавети, ро­дички Пресвятої Богородиці. Як оповідає Єван­геліст Лука, архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про наро­дження в того сина. І ось у благочестивого по­дружжя, до старості позбавленого дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили в Бога.
Саме Бог зберіг його від смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі та околицях. Ріс святий Іван у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння суворим життям - постом і молитвою. Носив грубий одяг, підперезаний шкіряним поясом, і харчувався диким медом та сараною. Він залишався пустельником доти, поки Господь не закликав його в тридцятиріч­ному віці до проповіді серед народу.
Підкоряючись Божому поклику, пророк Іван з’явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії.
Прийшов до Івана хреститися і сам Ісус Христос. Хрещення Христа супроводжувалося дивом - сходженням Святого Духа у вигляді голуба та голосом Бога Отця з неба: «Це й є Син мій улю­блений...»
Дізнавшись про Ісуса Христа, пророк Іван сказав народові про Нього: «Ось Агнець Божий, який бере на Себе гріхи світу». Почувши це, двоє з учнів Івана приєдналися до Ісуса Христа. Це були майбутні апостоли Андрій (Первозваний) та Іван (Богослов).

    Хрещенням Спасителя святитель Іван завер­шив своє пророче служіння
Серед інших святих Іван Хреститель має най­більшу пошану - протягом церковного року на його честь святкується аж шість дат. Серед них - свято Зачаття, Різдва, Усікновення Голови, Собор Івана Хрестителя після Богоявлення.
Різдво святого Івана Хрестителя збігається з язичницьким святом Івана Купала. Тож цього дня поєднуються найкращі елементи християн­ських та народних традицій.

135 років від дня народження Франца Кафки



Франц Кафка (1883—1924) – один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст. австрійського походження, більшу частину робіт якого було опубліковано посмертно.
 На першому плані для нього завжди була літературна діяльність.
 За життя Кафки опублікувано всього декілька коротких розповідей, що склали дуже малу частку його робіт, і його творчість приваблювала мало уваги, доки посмертно не були видані його романи. Перед смертю він доручив своєму другу та літературному агенту — Максу Броду — спалити все, написане ним. Його подруга Дора Дімант справді знищила рукописи, які знаходились у неї, але Макс Брод, порушивши передсмертний заповіт Ф.Кафки, зберіг рукописи й опублікував більшу частину його робіт. Усі твори Кафки, окрім декількох чеськомовних листів, написані німецькою мовою. Сам Кафка опублікував чотири збірки — «Споглядання», «Сільській доктор», «Покарання» та «Голодар» — перший розділ роману «Америка» («Кочегар»), а також декілька інших коротких новел. Проте головні його твори — романи «Америка» (1911—1916), «Процес» (1914—1918) та «Замок» (1921—1922) — залишилися незавершеними і побачили світ вже після смерті автора і всупереч його останній волі.

До 135-ї річниці від дня народження  видатного австрійського письменника Франца Кафки у Золочівській ЦРБ демонструється книжкова виставка та проведено перегляд-вшанування «Чорний птах німецької літератури»