понеділок, 1 червня 2020 р.

З Міжнародним днем захисту дітей!



 1 червня шорічно в Україні і світі червня відзначається радісне і веселе дитяче свято – Міжнародний день захисту дітей.


     В 2020 році це буде 70-е свято дитинства, захисту життя, здоров’я і прав дітей. Заходи цього дня покликані звернути увагу громадськості на соціальний захист прав дитини в області виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від національності, суспільного походження, майнового стану та інших факторів. Суспільство, уряд країн, батьки та громадські організації повинні сприяти визнанню та здійсненню прав дітей.


   Головний заклик більшості акцій, які проводяться цього дня в більш ніж 60 країнах світу, – тільки дорослим під силу вирішити проблеми дітей.

Мирного, щасливого, радісного дитинства, юні друзі!

пʼятниця, 29 травня 2020 р.

З Днем народження, рідне місто!


                                                                  Золочів славний!Світлий твій шлях
                                                                  Ангел завжди береже.
                                                                  Ти у майбутнє неси у віках
                                                                  Те, що у серці живе.
                                                                                                       Л. Сидорович


              Кожного року, в останню неділю травня Золочів святкує День народження!
Цьогоріч  нашому славному місту - 597 років!


Друзі! Знаємо, що ви з нетерпінням чекаєте нашого відкриття.



Тому, хочемо повідомити вам гарну новину – Золочівська ЦРБ ім. І. Франка вже почала працювати в посткарантинному форматі. 

четвер, 28 травня 2020 р.

29 травня - міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй.


   29 травня світ відзначає Міжнародний день миротворців ООН, які захищають і допомагають багатьом країнам, де існують військові конфлікти. Головна мета миротворців - зберегти в країні мир і допомогти їй оправитися від конфлікту.

"…І остання часть дороги": згадуючи Великого Каменяра


28 травня минає 104 роки як у Львові пішов із життя видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, філософ, учений, громадський і політичний діяч Іван Якович Франко.
Іван Франко за покликанням був поетом, літератором; але в умовах поневолення українського народу він не міг дозволити собі бути тільки письменником – він охоче й рішучо брався за будь-яку роботу, яку вважав корисною для піднесення українського народу. Через це багато його літературних планів залишились нереалізованими, на що він гірко нарікав у деяких поезіях. Але саме універсалізм його діяльності дозволяє нам говорити, що в особі Івана Франка ми маємо не тільки великого письменника, але й одного з будівничих української нації.
Період останнього десятиліття життя І. Франка – дуже складний. За розповідями сина Андрія, "у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…".  "Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю", – писав І. Франко. Та навіть за таких обставин, в останній рік життя І. Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків.
Сумна звістка про смерть І. Франка сколихнула всю Галичину. На мурах міста Львова, як і в усіх більших містах Галичини, з’явилися жалібні плакати, що сповіщали українців про переривання нитки життя Івана Яковича. Через 2 дні після смерті відбулось кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі. Не знайшлося для вічного спочинку І. Франка і окремого вільного клаптика рідної землі. Письменника поховали в чужій гробівниці польської родини Мотичинських.
І лише через 5 років, 28 травня 1921 року, домовину з прахом було перенесено в окрему могилу та встановлено могильну плиту зі скромним написом: "Тут поховано великого українського поета Івана Франка".
У 17-ту річницю смерті письменника, 28 травня 1933 року, на могилі споруджено пам’ятник, на якому Франко-Каменяр "лупає сю скалу".
Більше прочитати про останні роки життя Великого Каменяра зможете у монографії Ярослави Мельник "…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках".  Автор описала "замовчуваний" період життя Івана Франка у роки  Першої світової війни; складні взаємини Франка з його сучасниками – Михайлом Грушевським, Михайлом Павликом, Михайлом Драгомановим; родинне оточення Івана Франка.
У книзі опубліковані маловідомі тексти письменника останніх років: поезії, листи, а також "Історія моєї хвороби".

середа, 27 травня 2020 р.

91 -річниця від дня народження Романа Іваничука

   27 травня народився Роман Іваничук - український письменник, історичний романіст, громадський діяч, один із організаторів Товариства української мови імені Тараса Шевченка та Народного руху України.

    Роман Іваничук, безсумнівно, один із тих, кого варто читати і ким варто пишатися.

   Аби вшанувати пам’ять визначної постаті в залі абонементу Золочівської ЦРБ ім. І.Франка оформлено виставку-вшанування " Роман Іваничук - віртуоз історичного роману".


Довідка: Роман Іваничук народився 27 травня 1929 в селі Трач (тепер Косівського району Івано-Франківської області України, тоді – територія Польщі). Його батько працював учителем, тож вдома у них була велика бібліотека. Навчався з 1942 року у Коломийській гімназії, яку вже закінчив як середню школу за радянської влади у 1947 році.

Роман Іваничук написав понад 20 історичних романів, численні збірки новел, десятки повістей. Мав звання заслуженого працівника культури України. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, літературної премії ім. А. Головка, премії ім. І. Мазепи. У 2009 році йому було присвоєно звання Героя України.

Помер Роман Іваничук 17 вересня 2016 року у Львові, де й похований на Личаківському цвинтарі.

вівторок, 26 травня 2020 р.

Шоста річниця від першого бою за Донецький аеропорт

   26 травня шість років тому відбувся перший бій за Донецький міжнародний аеропорт.
Російські терористи зазнали нищівної поразки і були готові бігти з міста, однак українська армія була зупинена керівництвом і закріпилася в звільненому аеропорту. Оборона об'єкта тривала 242 дні по 22 січня 2015 року, поки аеропорт не був повністю знищений російською армійською артилерією. Остання будівля, де дислокувалися українські захисники, була замінована російськими найманцями під прикриттям "перемир'я" і підірвана.

Донецький аеропорт став своєрідним символом нескореності, зразком найвищого героїзму українських військових. Аеропорт називали «українськими Фермопілами», а мужніх захисників летовища супротивник назвав «кіборгами».

До вашої уваги представляємо інтервю із кіборгом, який брав участь у визволенні Донецького аеропорту, золочівянином Володимиром Козаком



Легендарну історію захисту донецького аеропорту можна переглянути   у фільмі «Кіборги» онлайн.