Дорогі  користувачі!

До Вашої уваги НОВІ КНИГИ, які нещодавно надійшли до нашої бібліотеки.  Серед них література різних напрямків і жанрів на будь-який смак. Значна частина новинок представлена творами сучасних авторів, які широко відомі в Україні та за кордоном.  Не менш цікавими  є книги вже знаних авторів.

 Подаємо вибірковий перелік отриманої літератури.

Книга розповідає нам історію життя молодої дівчини Дарини, яка у розквіті сил дізнається, що хвора на СНІД. Заразилася вона під час аварії, коли надавала першу допомогу потерпілим. З однієї сторони вона рятувала життя іншим, а з другої – не змогла врятувати своє. Найтрагічнішим є те, що від неї відвернулися найрідніші люди – батьки, друзі, коханий та колеги по роботі. Кожен з нас знає, якою важливою є турбота близьких людей, коли ми хворіємо. Їхнє тепло та підтримка надають сили боротися з недугою. А Даша залишається сам на сам зі своїм діагнозом, який в перші дні звучав як смертельний вирок.

Для батьків, які жили в селі, стало більш вагомим аргументом те, що подумають і скажуть люди, ніж хвороба і страждання єдиної доньки. Рідний брат перестає спілкуватися із сестрою, подруга дитинства відвертається і обриває будь-які зв’язки, наречений просить його забути, а з роботи у престижній клініці звільняють. І головній героїні у розпачі здається, що виходу вже нема, що "СНІД назавжди зруйнував її непохитний замок щастя, який вона будувала, в якому збиралася жити довгі роки, народжувати дітей, виховувати, дарувати їм свою любов, потім чекати онуків". Але як виявилося, не таким і непохитним той замок був.

Шкода, що стереотипне уявлення, людська необізнаність, небажання, незнання про СНІД - руйнує життя не лише хворих, але і їхніх рідних. Здавалося б в такому переповненому інформацією світі не може бути подібних проблем, але більшість людей і досі до кінця нічого не знає про цю хворобу, шляхи зараження і яким чином вона не передається. В Україні темпи поширення ВІЛ-інфекції чи не найвищі в Європі. Але кожен думає, що з ним такого трапитися не може. Часом безпечність людей губить їх самих.

Та при будь-яких обставинах слід пам’ятати, що СНІД – це лише діагноз, а не смертельний вирок. Що "всі ми ходимо під Богом і ніколи не знаємо, в який момент нам доведеться залишити цей світ". Ця хвороба вражає тіло, але не душу. Тому не слід відвертатися від ВІЛ-інфікованих лише через те, що вони такі.

Дарина своїм прикладом показує, що не треба втрачати надії і продовжувати жити далі, бо світ не без добрих людей. Дівчина вирішує допомагати іншим – таким же хворим як і сама. Дарувати їм свою любов, ділитися теплом і багатством своєї душі, виконувати їхні бажання, проживати з ними останні хвилини життя. Вона знаходить в собі сили і розуміння того, що "не можна у своє серце впускати зло – воно погризе, як хробак, тебе зсередини". Чим більше віддаєш, тим більше отримуєш. Вона не задумується про те, скільки їй залишилося, а радіє і цінує те, що має, живе одним днем, не дає сумним думкам ані найменшого шансу поселитися в її голові. Бо кожна хвороба – це випробовування, яке хоч не хоч, а треба пройти.

Чомусь лише хвороба або якась біда допомагає людині переосмислити життя і навчитися його цінувати. Коли ми здорові і щасливі, то не задумуємося про цінність кожного прожитого дня і марно витрачаємо свій дорогоцінний час. Подібні книги дають змогу згадати про швидкоплинність нашого життя, зосередитися на тому, що справді є важливим, що пора вже врешті-решт почати жити, а не відкладати на потім, яке може і не настати.

То ж поспішаймо жити, любити і бути щасливими.

ВАЛЕНТИН ЧЕМЕРИС .
"ФОРТЕЦЯ НА БОРИСФЕНІ"

Що може бути цікавішим за її величність Історію? Тільки Історія, про яку розповідають цікаво, небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936) - відомий український письменник, автор багатьох історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат літературних премій. Роман "Фортеця на Борисфені" присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Невеликому, але дуже важливому, який став предтечею Великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою, під час якої українці гідно боронили свою честь та землю від польської шляхти, і тільки зрада не дала їм можливості перемогти.

Головною темою творчості відомого майстра української літератури Володимира Малика (1921-1998) була вітчизняна історія, від  сивої давнини до наших часів. Дія роману "Князь Кий" відбувається усередині першого тисячоліття, коли після роздроблення  держави легендарного гуннського вождя Аттіли  його спадкоємці намагалися підкорити східнословянські племена. за цей роман 1983 року письменник був нагороджений літературною премією імені Лесі Українки.

Повернення до України через терни - це відкриття не лише "закритої" історії, але й вивчення нездоланності народу,що мав світову державу -  Київську Русь, захистив Європу від орд Батия, явив світу шедеври народної творчості, дав людству урок виживання у голодоморах і репресіях, у катастрофі Чорнобильської АЕС, першим у світі відмовився від могутнього ядерного потенціалу і створив демократичну незалежну державу.
науково-публіцистичне дослідження про невідомі раніше сторінки репресій 1937 року написане на основі Державного архіву СБУ і розраховане на різні верстви населення.

ГЕОРГІЙ КУЗЬМІН."БИЛИЦІ ТА ВИГАДКИ НАШОГО ФУТБОЛУ"

Заслуженому журналісту України Георгію Кузьміну пощастило спілкуватися не з однією збірною футбольних знаменитостей, починаючи від Антона Ідзковського, Миколи Старостіна, Костянтина Щегоцького, Олександра Пономарьова, Льва Яшина, Віктора Маслова, Гавриїла Качаліна, Юрія Войнова, Михайла Комана, Олега Макарова, Слави Метревелі, Микити Симоняна, Валерія Лобановського, Олега Базилевича, Володимира Маслаченко, Йожефа Сабо, Андрія Біби, Анатолія Бишовця, включаючи всіх володарів Кубка кубків 1975 і 1986 років на чолі з Олегом Блохіним, а також Андрія Шевченка, Франца Беккенбауера, Сесара Луїса Менотті, Лотара Маттеуса, П'єрлуїджі Колліну, Оттмара Хітцфельда, бути свідком безлічі матчів, турнірів, дивовижних подій у кромки поля і за його лаштунками.
Після книг "Бум навколо м'яча" і "Динамо Київ-60" (у співавторстві з Дмитром Александренко) майже два десятиліття у Георгія Юхимовича Кузьміна, багаторічного шеф-редактора газети "Київські Відомості", пішло на те, щоб розповісти про всі "Билиці та вигадки нашого футболу".

ОРХАН ПАМУК.
"МЕНЕ НАЗИВАЮТЬ ЧЕРВОНИЙ".

Роман "Мене називають Червоний" занурює читача в історію Туреччини, огортає ароматами Сходу. В центрі сюжету - боротьба двох мистецьких шкіл: традиційної, що включає весь накопичений досвід багатьох поколінь художників Сходу, але залишається в межах традиції, і сучасної, що вже знайома з принципами європейського живопису, з його новаторськими прийомами. Один з героїв, побоюючись викриття і заборони ортодоксами нових методів малювання, змушений вдатися до вбивства людини, яку він підозрює у зраді. Пошуку вбивці і присвячений роман Орхана Памука. 

НАТАЛКА СНЯДАНКО."АМАРКОРД"

До збірки відомої української письменниці і перекладачки Наталки Сняданко "Амаркорд" увійшли вибрані романи у новій авторській редакції, а також не опублікований раніше в Україні есей. У своїй творчості Наталка Сняданко робить спробу серйозного, хоча й іронічно оформленого усвідомлення та переосмислення цілого періоду пострадянської історії. Байдуже, про що пише Сняданко - про зів'яле кохання, гопників у ніч на Івана Купалу чи про джазову співачку з облущеними нігтями, - читати її однаково тепло й цікаво.

Андрій Курков. «Львівська гастроль Джимі Хендрікса»

«У житті найцікавіше — це життя», — сказав одного разу письменник, звертаючись до своїх читачів. І його новий роман «Львівська гастроль Джимі Хендрікса», де переплітаються дійсність і вигадка, де немає межі між реальністю і сюрреалізмом, яскраве тому підтвердження.

Над сухопутним Львовом літають чайки, і в місті часом пахне морем. Колишні хіпі в компанії з екс-капітаном КДБ збираються на Личаківському цвинтарі біля могили... американського рок-співака і гітариста Джимі Хендрікса. А по стародавніх вулицях міста носиться ночами старенька іномарка з людьми, жадаючими вилікуватися...

Андрій Курков - журналіст, письменник-сценарист (за його сценаріями знято 18 документальних і художніх фільмів), автор понад двох десятків книг. Його твори перекладені 34 мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, голландською, іспанською, японською, турецькою та ін.

Курков - один із двох письменників пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Недарма він визнаний в Європі сучасним російськомовним письменником № 1.

Відьмацькі витівки від Лузіної

Лада Лузіна. Київські відьми. Меч і Хрест. – Х. : Фоліо, 2012. – 431 с.

До епатажної письменниці Лади Лузіної ставляться по-різному. Якщо вимовити вголос це ім’я, найчастіше можна почути верески захоплених фанаток або презирливе пирхання апологетів «високохудожньої» літератури. І перші, й другі у чомусь мають рацію.

Проте ті, хто звик робити суто інтелектуальну препарацію текстам, чомусь все менше замислюються: а що ж насправді потрібно середньостатистичному читачеві, як змусити його купувати книги українського автора (нехай і російськомовного) й не заглядати у бік донцових-марініних?.. Можна стверджувати: Лузіна знайшла відповідь на ці запитання. Адже її книги користуються популярністю. Не без епатажних піар-акцій з боку письменниці, звісно. Проте факти говорять самі за себе.

Лада Лузіна (Владислава Кучерова) сьогодні одна з найпопулярніших письменниць, чиї книги розходяться тисячними тиражами. Лише з серії «Київські відьми» продано понад 150 тисяч примірників. За рейтингом журналу «Фокус» авторка «Відьом» є однією з найуспішніших письменників України.

Роман «Київські Відьми. Меч і хрест» вийшов російською ще 2005-го. Минулого року видавництво «Фоліо» видало український варіант. Переклад, який зробив Віктор Бойко, практично не зіпсував тексту (якщо не зважати на деякі важко перетравлювані епітети, які мовою авторки звучали оригінально й природно). В основному «лузінський» стиль зберігся – ненав’язлива манера оповіді, сюжет, який затягує вже з другого розділу, увага до деталей… Імена ж Марійка та Даринка (замість звичних «Маша-Даша») непомітно прижилися в свідомості десь за кілька десятків сторінок…

В основі сюжету – історія трьох дівчат, які контрастно відрізняються зовнішністю, характерами, світоглядом. Сором’язлива студентка Марійка Ковальова, співачка-тусовщиця Дарина Чуб і сувора бізнесвумен Катерина Дображанська випадково отримують силу померлої відьми Килини. І тепер вони ніби й відьми, а ніби й… не зовсім. Вони – Києвиці. І хоча у святі́ місця їм тепер зась, вони все-таки захищають Київ від зла, і від… сатанистів-маніяків також.

Утім, як можна протистояти нечисті, якщо проникнути в Лавру й воскресити з мощів преподобного Іллю (відомого як Ілля Муромець) неможливо? А вогняний змій от-от звільниться з кирилівських підземель… Як можна літати на мітлі, яка тре між ніг? Як виглядає закоханий сатанист? Як жилося у Києві Васнецову? І хто був справжнім демоном для Врубеля? Роман Лади Лузіної не тільки про це. Її герої живуть на межі – між минулим і сучасністю, добром та злом, жартами й істериками. І вони практично не відпускають читача.

«Київські відьми. Меч і хрест» – перша книга з циклу романів в стилі міського фентезі. Вже є продовження історії, щоправда поки російською.

І наостанок. Що найбільше імпонує в книгах Лади Лузіної – це непідробна любов і захоплення Києвом. Авторка закохує читача у своє Місто. Вона всотала у свої тексти десятки історичних фактів, легенд і міфів. І подає їх цікаво, нерідко у власній інтерпретації. Тож не дивно, що її читачі часто ходять в екскурсії по згаданих у її романах місцях.

Кому варто прочитати: усім, хто вважає, що Лузіна прославилася лише завдяки фотографіями в стилі «ню», аби переконатися: писати романи вона таки вміє… 

Грасс, Г. Бляшаний барабан  Роман видатного німецького письменника, нобелівського лауреата Гюнтера Грасса «Бляшаний барабан» — перша частина епічної, так званої «данцизької» трилогії. До неї також входять повість «Кіт і миша», що була надрукована у видавництві «Фоліо» у 2008 році, та роман «Собачі роки». Побудований в традиційному жанрі роману виховання, «Бляшаний барабан» вражає незвичністю головного героя. Юний Оскар у три роки перестає рости на знак протесту проти життя дорослих. Погляд «знизу» дозволяє уявити людей та предмети в незвичайно-гротескному вигляді, спростувати усталені думки, задуматися про те, що відбувається.

Більярд о пів на десяту

Генріх Белль

Генріх Белль (1917—1985) — відомий німецький прозаїк, драматург, публіцист і філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури (1972). У1959 році побачив світ найвідоміший його роман «Більярд о пів на десяту». Дія роману обмежена одним днем, та завдяки спогадам і внутрішнім монологам персонажів вміщує історію трьох поколінь сім’ї архітекторів Фемелів. Підсумовуючи життя у день свого вісімдесятиліття, Генріх Фемель, головний герой роману, відчуває себе банкрутом: лежить у руїнах після війни зведене ним величне абатство, померли троє його дітей, збожеволіла жінка. Що ж залишилось? Його іронічне ставлення до всього у світі? Але й це вже не рятує. І той чіткий розпорядок, у який він силкується вкласти своє життя, невипадково викликає асоціації з червоними та білими більярдними кулями, що котяться по зеленому полю...

Крістіне Нестлінґер. Маргаритко, моя квітко Чого лише не відбувається в житті Маргарити-Марії Закмайєр, або ж просто Маргаритки! У чотирнадцять наша героїня – звичайна товста дівчинка, а її найбільша проблема – це пережити черговий урок фізкультури. Коли дівчині виповнюється п’ятнадцять, її життя стрімко змінюється, оскільки її батьки розходяться. Разом із мамою вона переїздить до іншого помешкання, а тато залишається з її молодшим братом Гансиком. Щоправда, коли їй виповнюється сімнадцять, родина знову возз’єднується. Та в Маргарити назріла нова проблема: дівчина подобається відразу двом хлопцям, а от кого любить вона сама – красунчика Флоріана чи розважливого, спокійного Гінцеля? Завітайте до нашої бібліотеки! Джерело: <a href="http://litakcent.com/2012/03/23/kristine-nestlinger-marharytko-moja-kvitko/">ЛітАкцент</a>

170-років з дня смерті Маркіяна Шашкевича

Уже стало доброю традицією у працівників відділу обслуговування Золочівської  центральної районної бібліотеки проводити літературно-тематичні  вечори для воїнів в/ч 3080 у нашому місті.

5 червня працівники ЦРБ  Інна Джегур та Оксана Кармазин разом з бібліотекарем військового шпиталю Марією Холіною провели літературну годину "Маркіян Шашкевич і Золочівщина"  Минуть роки, творитимуть культуру інші покоління. появляться нові таланти, між ними і геніальні. Але ніколи нащадки не забудуть тих, хто перший на сторожі рідної культури поставив рідне слово - українське. на Україні таким будителем свідомості був Маркіян Шашкевич.