пʼятниця, 27 грудня 2013 р.

Дорогі друзі!

Сердечно Вітаємо Вас з Новим 2014 роком  та Різдвом Христовим!
 

Нехай новий рік принесе у Вашу оселю цілу хурделицю
добра та щастя і теплих радісних посмішок!

Бажаємо усім  Вам зустріти 2014 рік та Різдво Христове у родинному, теплому колі під дитячий сміх та спів колядок.  І нехай ці чудові зимові свята будуть радісними та щедрими, додадуть життєвих сил і енергії на нові звершення.
Злагоди у Ваших домівках, достатку і, найголовніше, любові у ваших серцях!




Бажаємо Вам невгасимої творчої наснаги, здійснення мрій і реалізації всіх задумів.
Здоров'я та успіхів Вам у новому році!!!

неділя, 15 грудня 2013 р.

50 років з дня смерті Василя Симоненка

Чи доводилося тобі, читачу, погідної серпневої ночі бачити, як падає зірка? Гайне навскіс карим небом – і згасне, не долетівши до землі. То – метеор, посланець космосу, що дощенту згорає в повітрі, котрим дихаємо, аби на мить нам стало так невимовно гарно і трішечки сумно – погідної серпневої ночі.
Ось таким метеором промайнув рідним небосхилом Василь Симоненко. Може, він теж був посланцем із космосу, з його таєних творчих глибин, на нашу стражденну й грішну планету- і, мов маленький принц Екзюпері, просто повернувся на свою далеку Батьківщину? Втім, його Батьківщина – тут. Він виріс на цій землі – і в нестримному прагненні до високого неба духу згорів у земній атмосфері. Це був політ Ікара, такий короткий і осяйний, мов спалах  блискавки, такий несподівано–тривожний , мов грім із ясного неба.

Гей, почуйте, добрі люди,
Заздрить мені треба:
Грім ударив мене в груди,
Грім з ясного неба.

І убив у серці тишу,
Розпанахав спокій –
Я стою і вітром дишу
На землі широкій!
                         («Тиша і грім»)
 

Двадцять вісім земних його літ – вибух творчого неспокою – вмістили так багато доброго й злого… Злого -  від тих заздрісно-лютих людців, які повільно вбивали його – морально й навіть фізично, які намарне намагалися увібгати його розхристану й вільну, мов вітер, душу у прокрустове ложе рабського псевдомистецтва й рабської ідеології чи в декоровані дешевою позолотою рамки власного провінційного міщанства. Та воднораз так безмежно багато любові, перелитої в слово – вмістили двадцять вісім земних його літ.

четвер, 5 грудня 2013 р.

7 грудня - День місцевого самоврядування

Сприяючи реалізації завдання Президента України щодо обговорення проекту Концепції  реформування місцевого самоврядування у  центральній районній бібліотеці ім. І.Франка оформлено виставку "7 грудня - День місцевого самоврядування" 

середа, 4 грудня 2013 р.

Громадсько- наукова конференція "Просвіта - минуле і сьогодення"




 Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Тараса Шевченка - єдина громадська організація, яку різні влади утискали, багато разів забороняли, ліквідовували, а вона відроджувалась Товариство "Просвіта" виникло в 1868 році в Галичині як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою, - з одного боку, і москвофільській, - з другого. Розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету "Слово" У цей період чисельність організації була максимальною і сягала півмільйона чоловік.



 3 грудня в Золочівській районній бібліотеці ім.І.Франка до 145-річчя заснування товариства "Просвіта" відбулася громадсько-наукова конференція "Просвіта - минуле і сьогодення". Про культурно-історичні та суспільно-політичні передумови розвитку "Просвіти" в другій половині ХІХ-початку ХХ століття розповів викладач історії Золочівського коледжу Козюра А.А.



Про роль персоналій в еволюції розвитку товариства розказали студенти
ВСП Золочівського коледжу Новосад Іван та Коменда Юлія.



Про створення та діяльність осередків товариства "Просвіта" на
Золочівщині доповіла активна просвітянка Христина Присяжна

Про створення та діяльність осередків товариства "Просвіта" на
Золочівщині розповіла голова районного товариства просвіта Олександра Юськевич.