День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. 

Дорогі друзі!

Сердечно Вітаємо Вас з Новим 2014 роком  та Різдвом Христовим!
 
Нехай новий рік принесе у Вашу оселю цілу хурделицю
добра та щастя і теплих радісних посмішок!

Бажаємо усім  Вам зустріти 2014 рік та Різдво Христове у родинному, теплому колі під дитячий сміх та спів колядок.  І нехай ці чудові зимові свята будуть радісними та щедрими, додадуть життєвих сил і енергії на нові звершення.
Злагоди у Ваших домівках, достатку і, найголовніше, любові у ваших серцях!




Бажаємо Вам невгасимої творчої наснаги, здійснення мрій і реалізації всіх задумів.
Здоров'я та успіхів Вам у новому році!!!

50 років з дня смерті Василя Симоненка

Чи доводилося тобі, читачу, погідної серпневої ночі бачити, як падає зірка? Гайне навскіс карим небом – і згасне, не долетівши до землі. То – метеор, посланець космосу, що дощенту згорає в повітрі, котрим дихаємо, аби на мить нам стало так невимовно гарно і трішечки сумно – погідної серпневої ночі.

Ось таким метеором промайнув рідним небосхилом Василь Симоненко. Може, він теж був посланцем із космосу, з його таєних творчих глибин, на нашу стражденну й грішну планету- і, мов маленький принц Екзюпері, просто повернувся на свою далеку Батьківщину? Втім, його Батьківщина – тут. Він виріс на цій землі – і в нестримному прагненні до високого неба духу згорів у земній атмосфері. Це був політ Ікара, такий короткий і осяйний, мов спалах  блискавки, такий несподівано–тривожний , мов грім із ясного неба.

Гей, почуйте, добрі люди,

Заздрить мені треба:

Грім ударив мене в груди,

Грім з ясного неба.

І убив у серці тишу,

Розпанахав спокій –

Я стою і вітром дишу

На землі широкій!

                         («Тиша і грім»)

 

Двадцять вісім земних його літ – вибух творчого неспокою – вмістили так багато доброго й злого… Злого -  від тих заздрісно-лютих людців, які повільно вбивали його – морально й навіть фізично, які намарне намагалися увібгати його розхристану й вільну, мов вітер, душу у прокрустове ложе рабського псевдомистецтва й рабської ідеології чи в декоровані дешевою позолотою рамки власного провінційного міщанства. Та воднораз так безмежно багато любові, перелитої в слово – вмістили двадцять вісім земних його літ.

7 грудня - День місцевого самоврядування

Сприяючи реалізації завдання Президента України щодо обговорення проекту Концепції  реформування місцевого самоврядування у  центральній районній бібліотеці ім. І.Франка оформлено виставку "7 грудня - День місцевого самоврядування" 

Громадсько- наукова конференція "Просвіта - минуле і сьогодення"

 Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Тараса Шевченка - єдина громадська організація, яку різні влади утискали, багато разів забороняли, ліквідовували, а вона відроджувалась Товариство "Просвіта" виникло в 1868 році в Галичині як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою, - з одного боку, і москвофільській, - з другого. Розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету "Слово" У цей період чисельність організації була максимальною і сягала півмільйона чоловік.

 3 грудня в Золочівській районній бібліотеці ім.І.Франка до 145-річчя заснування товариства "Просвіта" відбулася громадсько-наукова конференція "Просвіта - минуле і сьогодення". Про культурно-історичні та суспільно-політичні передумови розвитку "Просвіти" в другій половині ХІХ-початку ХХ століття розповів викладач історії Золочівського коледжу Козюра А.А.

Про роль персоналій в еволюції розвитку товариства розказали студенти
ВСП Золочівського коледжу Новосад Іван та Коменда Юлія.

Про створення та діяльність осередків товариства "Просвіта" на
Золочівщині доповіла активна просвітянка Христина Присяжна

Про створення та діяльність осередків товариства "Просвіта" на
Золочівщині розповіла голова районного товариства просвіта Олександра Юськевич.

Шановні користувачі! 

До вашої уваги пропонуємо віртуальну виставку 

"Новинки літератури"

_____________________________________________________

          З появою поліграфії у поєднанні з фото-справою, ще одними важливими істориками стали листівки. Вони друкувалися великими накладами і вільно розповсюджувалися по всьому світу. 
         А ще, окрім естетичного задоволення, вони зберігали в своїй пам’яті частинку історії.
Зберігаючись багато років у скриньках, альбомах та валізах, ці маленькі аркуші папері дуже часто переживали і досі переживають свої історичні оригінали, тобто місця, зображені на них.
______________________________________________________

На підставі багатьох маловідомих, призабутих або й зовсім не знаних раніше архівних матеріалів і документів у повісті змальовується доля греко-католицької церкви та її пастиря митрополита Андрея Шептицького в роки Першої світової війни, викривається механізм демонтажу церковних і світських культурних та освітніх інституцій на Західній Україні російською державною та церковною адміністрацією, показано ставлення до греко-католицької віри та до долі її Пастиря визначних світових діячів, зокрема Івана Франка, Володимира Соловйова, Володимира Короленка.

_________________________________________________________________________________





Подано 40 біографічних нарисів про українських лікарів-учених, які працювали у першій половині ХХ ст. та були викреслені тоталітарним режимом з історії медицини в  У РСР. найбілбщ повно представлена діяльність лікарів- науковців у період Української національної революції, в УНР і в Українській Державі, а також під час "Українського ренесансу" в 20-х і на початку 30-х років.В основу книги покладені матеріали колишніх спецфондів бібліотек України, архівні дані та діаспорна література. бібліографіяохоплює близько 1100 праць вчених та понад 500 джерел літератури про них. книгу ілюструють 172 світлини.
Розрахована на лікарів-науковців, викладачів вищих медичних шкіл, істориків української науки, а також на широке коло лікарів і студентів, всіх, кого цікавлять проблеми українського національного відродження.
_________________________________________________________________________________

У книжці-путівнику розповідається про цікаві факти з історії міста, про його історичні й архітектурно-мистецькі пам"ятки, а також описано повсякденне життя львів"ян. 
Ця праця - одна з найкращих книжок усіх часів про славне княже місто, столицю Галицько-Волинської держави, духовний центр української нації.
________________________________________________________________________


Ця збірка праць різних років присвячена потаємним, тривалий час прихованим від громадськості сторінкам історії українського народу на своїх давніх етнічних землях в Центральній Європі. Особливо панічно боялася концепції Великої України радянська історіографія, яка заполонила науковий та освітянський простір численними «Історіями УРСР», тобто змістила акценти з історії українства як етносу на обмежену територіальними та часовими рамками історію радянської України. Поза історичним аналізом залишилися не тільки Берестейщина, Холмщина, І Іад-сяння, ЛемКівщина, Підляшшя, Пряшівщина, Марморощина, Південна Буковина, Добруджа, Лугош, а й менш відомі українському загалу землі на заході (Паннонія, Семигороддя, Волощина, Волоська Моравія, Волоська Сілезія, Волоській Острів, Біла Хорватія, Засяння), не кажучи вже про перебування наших предків на території Австрії та Саксонії, що налічує кілька століть. Насправді українство було не тільки постійно представлене в Центральній Європі, а й своїми руками і розумом творило її унікальну історію і цивілізацію.
_________________________________________________________________

Ця книга - перше в українській історіографії дослідження, яке присвячене навіть не стільки історії самої України, скільки глобальній історії українського етносу з моменту його зародження і до сучасності, загальним закономірностям розвитку українства, концепції Великої України як територіального та етнічного феномену світової історії, видатним діячам центральної та Східної Європи українського походження.

_____________________________________________________________________________________________


Книга містить найвизначніші романи знаменитого іспанського письменника, філософа і політичного діяча Міґеля де Унамуно-і-Хуґо (1864–1936), які зазвичай означують як «екзистенційні»: «Туман» (1914), «Абель Санчес» (1917), «Тітка Тула» (1921), «Святий Мануель Добрий, мученик» (1933). Глибокий знавець душі і пристрасний майстер слова — Унамуно — веде захопленого читача незбагненними шляхами людського єства, поступово розкриваючи перед ним різні аспекти нашого існування, як-от любов і ненависть, жертовність і егоїзм, співчуття і заздрість, жіночість і чоловічість, материнство і батьківство, ілюзорність віри і пристрасне прагнення особистого безсмертя.
_____________________________________________________________________________________________



Це твір про випробування української людини історією. Про її екзистенційну самотність і про неубієнну надію, яка оживає в кожному поколінні. У творі діють: Михайло Коцюбинський, Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Володимир Самійленко, Володимир Леонтович, Володимир Винниченко та їхні сучасники.
______________________________________________________
200 років минає в 2011 році від дня народження письменників М. Шашкевича, І.Вагилевича, М.Устияновича та А.Могильницького, яких - а з ними дещо молодшого Я. Головацького, котрий із першими двома творив т. зв. "Руську Трійцю" (на чолі з М.Шашкевичем), - І. Франко назвав "будителями народного духу в Галичині".

Усі вони мали священицький сан - як і закарпатський поет-будитель О. Духнович, як і натхненний ідеями Шевченка й Шашкевича композитор М. Вербицький - творець музики національного гимну "Ще не вмерла Україна".
_________________________________________________________________________________

Статті видатного вченого на захист української мови, друковані 1988 року в газеті "Вечірній Київ", зараз (у часи правління проросійської влади) актуальні ще більше, ніж тоді, коли були написані. Окремою книжкою вони вийшли 1990 року у видавництві "Радянський письменник".
 Пропонуємо всім, хто вболіває за долю української мови, повторне видання, доповнене кількома новішими публіцистичними виступами Івана Дзюби, а також багатьма цікавими листами-відгуками на його статті. У цих відгуках, що сьогодні є важливим документальним свідченням, простежуються корені сучасної мовної ситуації у нашій державі.


______________________________________________________

"Він дивиться на людей, яких неможливо вилікувати, бо душу лікує тільки інша душа. Рани закриваються і відкриваються, ніби двері. Їх не можна забити дошками навхрест. Вони відкриваються від кожного подуву вітру Історії чи навіть випадково підслуханого слова" Ці вихоплені рядки з роману Галини Пагутяк "Слуга з Добромиля" могли б бути одним із лейтмотивів твору, відзначеного Національною премією України імені Тараса Шевченка 2009 року, але світ його значно складніший і драматичніший.  

_________________________________________________________________________________

Пропонована книга — перша спроба на батьківщині Блаженнішого Йосифа Сліпого показати наукову діяльність Патріарха Української Греко-Католицької Церкви на царині історії, філософії та педагогіки. Науково-популярний виклад дає змогу широкому колу читачів ознайомитись із титанічною працею українського церковного діяча, духовного провідника народу як науковця.

Скорботне відлуння голодомору

Пам'ять  - нескінченна книга, в якій записано все:  і життя людини, і життя країни. Та  багато сторінок у нашу історію вписано кривавим  і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом вкарбовано  слова: голод, голодомор.



Пройдуть роки, минуть десятиліття,  а трагедія голодомору все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією.

Бібліотекарі відділу обслуговування   центральної  районної бібліотеки імені Івана Франка  провели вечір-реквієм "Біль, що буде завжди непокоїти душу "  для учнів   ЗОШ № 3, які завітали до нас з вчителем історії Тихоновою Т.Б.

У ці дні, коли по всій Україні відбуваються численні заходи-реквієми, відчинімо свої душі й серця для пам'яті про ті страшні роки, зробімо все для того, щоб ніколи за будь-яких обставин подібна трагедія більше не спіткала Україну.