Онлайн-інформація: «Історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України»

16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР було прийнято Декларацію про державний суверенітет України.

     Історичне значення Декларації полягає в тому, що вона визначила основні напрямки внутрішньої й зовнішньої політики, економічного розвитку й державного будівництва нашої країни. Цей документ став правовим фундаментом для Конституції, законів України, для визначення позиції республіки при укладенні міжнародних угод. В основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які розвивалися протягом століть.
   Декларація про державний суверенітет не мала статусу конституційного акта й тому залишилася планом на майбутнє. Дата прийняття Декларації про державний суверенітет України була оголошена Днем незалежності України. Однак згодом святкування перенесли на 24 серпня, адже саме в цей день 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України й остаточно вивела державу зі складу СРСР.


Нагадаємо основні положення Декларації:
• народ України становлять громадяни Республіки всіх національностей;
• закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах;
• поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;
• виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством;
• самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;
• миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет;
• визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;
• гарантія права на вільний національно¬культурний розвиток;
• необхідність піклуватися про задоволення національно¬культурних потреб українців за межами Республіки.
Відповідно територія України проголошувалася недоторканною. Уперше після багаторічного замовчування Декларація визнавала невід’ємні права і свободи людини. Передбачалося створення власних збройних сил. Україна брала зобов’язання не поширювати, не виготовляти й не нарощувати ядерну зброю. Одним із ключових пунктів стала «Екологічна безпека», відтак передбачалося створення національної комісії для радіаційного захисту населення, що було необхідно у зв’язку з аварією на ЧАЕС. Майбутня зовнішня політика України, визначена Декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України.

Детальніше можете ознайомитись  за інтернет-ресурсами:

• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
• https://www.slideshare.net/LarisaBorisenko2/ss-64025581
• https://www.radiosvoboda.org/a/24267683.html
• https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2499717-deklaracia-pro-suverenitet-fundament-ci-kompromis-so-vidcuvaemo-dosi.html

#День_українських_миротворців_,#15_липня, #zolochiv_library

15 липня відзначається День українських миротворців. Це свято встановлено постановою Верховної Ради України від 21 травня 2013 року. Саме цього дня у 1992 році з місії у Боснії розпочалася участь українських військових в операціях з підтримання миру і безпеки, які під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО і ЄС проводяться в "гарячих точках" планети.

За ці роки понад 44 тисячі українських військовослужбовців взяли участь у міжнародних миротворчих операціях у різних регіонах планети.

Миротворча діяльність - одна з найбільш поважних місій, що вимагає високого професіоналізму і неабиякої відваги.

До цієї дати у Золочівській центральній районній бібліотеці ім. І. Франка підготовлено патріотичну присвяту "15 липня - День українських миротворців", де представлено матеріали, які вивітлюють миротворчі операції, їх роль, завдання та участь в них України.

«Переможний липень сорок четвертого»

Напередодні 76 річниці визволення Золочева від фашистських загарбників, битви під Бродами (13 – 23 липня 1944 р.), відомої в радянській історіографії під назвою “Бродівський котел”, до фонду Золочівської центральної  районної бібліотеки імені Івана Франка надійшла книга, Андрія Квасецького “Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13 – 23 липня 1944 р.), подарована автором.

Книга присвячена одній з найбільших битв на українських землях, що тривала під час Другої світової війни  в районах Бродів, Горохова, Радехова, Камянки-Бузької, Буська і Золочева.

Пропонована хроніка складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійський військових частин та з’єднань 1-го Українського фронту. Містить 150 ілюстрацій. – Чернівці: Зелена Буковина, 2020. – 648 с.”.

 Використані документи  дозволяють відкрити чимало нових сторінок так званого "Бродівського котла", наблизитись  до реальних оцінок співвідношення сил і результатів збройної боротьби, місця і ролі у цих подіях української дивізії "Галичина".

Зі слів автора, то “пропонована праця – не спроба переписати історію. Це, насамперед, намагання хоча б частково уточнити пропаговані впродовж десятиліть версії подій, заповнити пропущені, доповнити обрізані і відновити вирвані сторінки історії битви”.

Принагідно висловлюємо щиру подяку авторові книги. І нагадуємо, що - 

Андрій Теофілович Квасецький - журналіст, книговидавець, перекладач, відомий краєзнавець Золочівщини, уродженець села Жуличі Золочівського району.

 Навчався спочатку в Жулицькій восьмирічній школі та Золочівській СШ №2, згодом - на факультеті журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка.

 Працював кореспондентом, завідувачем відділу Чернівецької обласної газети "Молодий буковинець", відповідальним секретарем, редактором обласної профспілкової газети "Практика", а з 1994 року - засновник і головний редактор екологічного журналу та видавництва "Зелена Буковина". 

А. Квасецький - автор історико-краєзнавчого нарису "Стаж-гора або Сторожиха. Образки з історії Жулич", літературно-критичного дослідження "Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського", які стали основними частинами упорядкованого і відредагованого ним збірника "Жуличі. Василь Пачовський" (2013).

Запрошуємо до читання!

Пам’ятне бієнале: «Його душа живе у слові"

"Воскреснемо! Бо земля наша, хоч і розіп’ята на хресті історії, але свята. Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і помолимось, хай рідне небо пошле нам силу для життя й воскресіння. Воскреснемо! Бо земля наша, хоч і розіп’ята на хресті історії, але свята, - Україна.

#biblio_літо

Друзі!!! Сьогодні п'ятниця, і у рубриці - #biblio_літо нова книга - Френсіса Скотта Фіцджеральда "Я віддав би життя за тебе".

Книга від культового класика ХХ століття, автора легендарного роману «Великий Ґетсбі», книга до якої увійшли невідомі твори автора, оповідання та заготовки кіносценаріїв, які з тих чи інших причин не були опубліковані за життя Фіцджеральда.

Потужна уява править оповіданнями зі збірки. Вони різні...

це оповідання про розлучення і розпач, робочі дні й самотні ночі;

про метких юнаків, які під час великої депресії не можуть ні навчатися, ні знайти роботу;

про історію США з її війнами, жахіттями та обіцянками;

про бурхливу, яскраву життєвість і гнітючу злиденність Нью-Йорка.

            Ці твори показують автора як новатора на передньому плані сучасної літератури з притаманними їй експериментуванням і ускладненням.

Тож, читайте книжку із задоволенням!

Разом з @Золочівська центральна районна бібліотека

На Івана на Купала

День Купала ( Купайла) випадає на 7 липня і збігається з літнім сонцеворотом. Прадавній бог Купало був уособленням Сонця, котре символізувало літній сонцеворот. Основним символом Івана Купала був купальський вогонь як символ небесного вогню.

Тож наші предки вважали, що світ народився не взимку, а започаткувався внаслідок священного шлюбу води і вогню. Саме у воді, заплідненій променем світла, зародилося життя. Отже, Купала - це свято кохання, свято плодючості усієї землі і людини.

В цей час по землі ходить людське щастя, розквітає чарівна квітка щастя, та Бог відкриває Небесну браму, коли всі людські молитви і прохання будуть почуті. Все зілля набирає цілющої сили, а чарівна сила землі, води і вогню є найбільшою.

Івана Купала українці святкують до цього часу, перестрибуючи через вогнище та пускаючи за водою вінки.

У читальному залі Золочівської ЦРБ оформлена літературна мозаїка: "На Івана на Купала"

#biblio_літо

Друзі!!! У нас нова рубрика - #biblio_літо.

Будемо знайомити вас з новими виданнями, які надійшли до фонду Золочівської ЦРБ ім. І. Франка , адже читання – є одним з видів літнього відпочинку.

Книга влітку повинна не тільки навчити читачів чомусь новому, а й навчити відпочивати з користю, бачити незвичайне у звичайному, захоплюватися красою, та зрештою принести задоволення від читання!

Отож! Сьогодні це книга  Ніла Ґеймана "Обережно, тригери!"

Бестселер від володаря численних нагород, автора книг, визнаних бестселерами №1 за версією «The New York Times»

Кому варто прочитати книгу «Обережно, тригер!» Ніла Ґеймана?

Всім хто любить фантастику, адже це збірка оповідань популярного письменника-фантаста.

Тут є все, чим Ґейман підкуповує легіони своїх шанувальників...

Історії казкові, магічні, реалістичні, детективні, поетичні, меланхолійні, тривожні, моторошні і жахливі.

Тут є місце різним речам: силі-силенній кішок, чорному псу, зеленим лугам, жорстокому морю, доброті і наркотикам, закоханій статуї з кам’яними очима, горам і туманам, мерцям і не дуже, лабіринтам та запаху троянд.

Чари на межі реальності й уяви, міфи, легенди, привиди і сни. Часто фінал залишається відкритим, і, звісно, що насправді сталося, вам ніхто не розповість, вирішуйте самі, наскільки ви готові відкрити себе чарам.

А якщо ви ще не знайомі з творчістю Ніла Геймана, то цей збірник як раз те, що потрібно для першого знайомства з автором!

Книга заставляє мислити!!! Читайте і насолоджуйтесь глибиною схованих почуттів.

Читайте із задоволенням разом з 

Золочівська центральна районна бібліотека ім.І.Франка