Чи може бути художник у цілої армії?
Виявляється, може.
І був.
Ідеться про Українську Повстанську Армію
і про людину на ім’я Ніл Хасевич.
1905 25.11 – народився в с. Дюксині, Костопольського повіту Волині. Україна.
1923 – екстерном складає іспит за курс гімназії у Рівному.
1925-1926 – помічник іконописця у м. Рівному.
1926 – вільний слухач школи при Академії мистецтв у м. Варшаві. Професор Мечислав Котарбінський.
1930-1933 – навчався в Варшавській Академії мистецтв. Професор Владислава Скочиляса. Дипломна робота «Святий Володимир».
1927-1937 – належав у Варшаві до Української студентської мистецької громади «Спокій» (31 член 14 з яких волиняни), яка об’єднувала емігрантів з Наддніпрянської України, Галичини та Волині.
1935 – член Волинського українського об’єднання, делегат з’їзду ВУО.
1940-х – перебував в українському підпіллі (псевдо. Бей, Зот, Старий).
1943-52 – член Крайової референтури пропаганди на Північно-Західних українських землях, член Української головної визвольної ради.
1951 – з м. Москви надійшла вказівка припинити підпільну антирадянську діяльність Хасевича, тому що його гравюри попали делегатам сесії Генеральної Ассамблеї ООН
1952 4.03. на хуторі біля села Сухівці Рівненської обл.., розстріляний енкаведистами.