Чи може бути художник у цілої армії?
Виявляється, може.
І був.
Ідеться про Українську Повстанську Армію
і про людину на ім’я Ніл Хасевич.
1905 25.11 – народився в с. Дюксині, Костопольського повіту Волині. Україна.
1923 – екстерном складає іспит за курс гімназії у Рівному.
1925-1926 – помічник іконописця у м. Рівному.
1926 – вільний слухач школи при Академії мистецтв у м. Варшаві. Професор Мечислав Котарбінський.
1930-1933 – навчався в Варшавській Академії мистецтв. Професор Владислава Скочиляса. Дипломна робота «Святий Володимир».
1927-1937 – належав у Варшаві до Української студентської мистецької громади «Спокій» (31 член 14 з яких волиняни), яка об’єднувала емігрантів з Наддніпрянської України, Галичини та Волині.
1935 – член Волинського українського об’єднання, делегат з’їзду ВУО.
1940-х – перебував в українському підпіллі (псевдо. Бей, Зот, Старий).
1943-52 – член Крайової референтури пропаганди на Північно-Західних українських землях, член Української головної визвольної ради.
1951 – з м. Москви надійшла вказівка припинити підпільну антирадянську діяльність Хасевича, тому що його гравюри попали делегатам сесії Генеральної Ассамблеї ООН
1952 4.03. на хуторі біля села Сухівці Рівненської обл.., розстріляний енкаведистами.
Немає коментарів:
Дописати коментар