пʼятниця, 2 червня 2017 р.

Зелене свято - майове диво

   Прадавнє свято. Зелелене свято, Трійця, П'ятидесятниця,  свято вшанування дерев, кущів, зелені, русалок, покійників. Це чарівне свято, яке не загубилося в мороці століть і зберегло свою прадавню назву. Це перше свято теплого лагідного літа. За давнім народним календарем, що сягає своїм корінням дохристиянських часів, це було свято проводів весни і зустрічі літа, а ще поминання померлих родичів.
   Останній тиждень перед Трійцею (цього 2017-го року її відзначаємо 4 червня) називають "зеленим", "клечальним" або "русальним", а три останні його дні і три перші троїцького тижня - Зеленими святами.
  За христистиянським звичаєм ця подія пов'язана з зішестям на апостолів Святого Духа у вигляді вогненних язиків на десятий день після вознесіння Ісуса Христа на небо. Відбулася вона під час старозавітнього свята П'ятидесятниці, яке відзначалося після іудейської Пасхи в 50-й день. Також це свято називають  Днем Святої Трійці. Це пояснюється тим, що зішестям Святого Духа на апостолів прославилась третя Особа Пресвятої Трійці і підтвердилось вчення Господа Ісуса Христа про Триєдиність Божу.

     Як свідчать стародавні перекази,  наші пращури вірили, що саме о цій порі, коли розцвітає жито, душі тих, хто відійшов у вічність, линуть із степів, полів, річок, лісів, гір до рідних домівок. У четвер перед Трійцею (Русалчин, Мавський Великдень) на честь русалок справляли обіди на полі або на межах розкладали для них свіжоспечений хліб, щоб вони могли насититися його парою.
    У давнину зберігався звичай у русалчин тиждень розвішувати на деревах полотна для русалок на сорочки. У троїцький вівторок русалок переважно старші чоловіки й жінки, бо молодь їх остерігалася, урочисто з піснями проводжали у потойбіччя - "до бору".
   Напередодні Трійці, у суботу, справляли родинну поминальну вечерю. Згадували й молилися не лише за своїх рідних і близьких, а й за усіх, хто потребував особливої молитви.
    
  


Немає коментарів:

Дописати коментар