понеділок, 6 серпня 2018 р.

Зустріч із Владикою Ігорем Ісіченком

В напрочуд теплій обстановці відбулася зустріч із Владикою Ігорем Ісіченком у неділю, 5 серпня, в читальній залі районної бібліотеки ім. Івана Франка м. Золочева.
Архиєпископ Ігор очолив Харківсько-Полтавську єпархію 12 липня 1993 р., тому нещодавно відзначив чвертьстолітній ювілей висвяти на єпископа - свого високого служіння Церкві. Доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені Василя Каразіна та Києво-Могилянської академії, людина із енциклопедичними знаннями, критичним мисленням, стрижневою позицією, ґрунтовною освітою та широким світоглядом.
Архиєпископ Ігор - особистість непересічна, тому запитань було багато і запитання були різні. Про взаємини церкви та держави, про священичу місійність та роботу з молоддю, про покликання та вміння брати на себе зобов’язання й відповідальність, про важливість сприймати, аналізувати, а інколи просто відсіювати інформацію /про особливість менталітету галичан щодо сприйняття та розповсюдження неправдивої інформації чи, як тепер модно висловлюватись, фейкових новин/. «…І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ін.8:31-32) – улюблене з Євангелії Владики Ігоря.
Дискутували про політичних лідерів, проросійські канали, зокрема «Інтер», та про московський патріархат у Києво-Печерській лаврі і не тільки. І тут важливо, на думку Владики, не робити різких кроків-заборон, що лише посилять спротив. Потрібно напрацювати й чітко реалізовувати державотворчу стратегію країни, бо навіть найкращий президент без цього нічого не досягне, а ми так і не матимемо омріяного розвитку України. Сьогодні ініціативність та самозарадність у родині, відповідальність та небайдужість до справ церкви і громади , вірне служіння Христові – святий обов’язок кожного християнина.


                         







пʼятниця, 3 серпня 2018 р.

Нові імена на літературній ниві

     У відділі абонементу Золочівської ЦРБ ім.І.Франка оформлено книжкову виставку-відгук "Нові імена на літературній ниві",  де  представлено сучасних, актуальних, модних, українських письменників! Ті читачі, які цікавляться художньою літературою, спостерігають пожвавлення літературного  процесу в нашій країні. Формується потужна та цікава сучасна література, яка може задовольнити читацькі смаки будь-якої аудиторії. Зростає інтерес не лише до творчості "метрів" - О.Забужко, В. Шкляра,  Ю.Винничука та ін., а йдо нового покоління письменників, вихід яких на "літературну ниву" спостерігається останні роки. 




Маркіян Шашкевич: память і сьогодення

  Серед наших прекрасних українських імен є імена особливі. Вони, здається, невіддільні від людей, що освятили їх своїми героїчними подвигами, громадськими чеснотами, патріотичним горінням во ім'я волі й незалежності матері-України. 
   Маркіян Шашкевич. Любимо це ім'я любов'ю  особливою: у ній почуття захоплення, вдячності, гордості переплилися з невимовним жалем за коротким, стражденним життям світоча, духовного отця прозрілих завдяки йому наших предків галичан. І не тільки галичан...




пʼятниця, 27 липня 2018 р.

Галині Пагутяк - 60.

Галина Пагутяк увійшла в літературу двадцятитрьохрічною дівчиною, "зовсім не одними і тими ж дверима, якими  ходили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не  постукавши  і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, яких вимагала душа",  - так пише про неї Юрій Винничук. 



Галина Пагутяк народилася 26 липня 1958 року в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині. З 1978 року  два роки вивчала українську філологію у ЛДУ ім.І.Франка, а завершила навчання 1983 р.  у Київському держуніверситеті ім. Т.Шевченка. Прозаїк, есеїст. Член Національної  Спілки письменників України.  
 З нагоди ювілею письменниці  працівники відділу обслуговування Золочівської ЦРБ провели літературний подіум " Таємнича і самобутня Галина Пагутяк"






 
 



четвер, 26 липня 2018 р.

Свято дароване Богом (1030 річчя Хрещення Київської - Русі-України)

Врочистий ювілей...Тисячоліття славне.
Христилась Україна Духом у Дніпрі.
Апостольські здійснились візії прадавні:
З'явився Хрест Святий на київській горі.
Є. Крименко

    Прийняття християнства київським князем Володимиром стало ключовою подією в історії Русі, заклало основи державності і на століття визначило долю народів, що вийшли з київської хресної купелі. 1030 років тому православна віра згуртувала  населення Київської Русі в єдиний народ, дала можливість на рівноправних умовах увійти в число найбільш могутніх держав Європи, сприяло розвитку економіки, культури, мистецтва.


     З нагоди цієї дати в читальному залі Золочівської ЦРБ оформлено виставку- панораму  "Свято дароване Богом" (1030 річчя Хрещення Київської - Русі-України).
   " Святий князю Володимире, Тобі поручаємо  всі потреби  нашого народу  і наші власні. Ти охрестив Україну  в ім'я Пресвятої Тройці, тож, святий наш покровителю, зглянься на наші мольби та моління всього нашого народу"  так розпочинається молитва до рівноапостольного князя Володимира, пам'ять якого, як і День хрещення Київської Русі, святкуємо 28 липня.
         Маємо надію, що в час війни, розбрату та політичної нестабільності історична постать князя Володимира, як і тисячу років тому, стане не тільки символом примирення християн в Україні, а й об'єднавчим початком для всіх нас, громадян України, синів великої та вільної Держави.


четвер, 19 липня 2018 р.

Стоп-кадр «Дива природи нашого краю»

        Ніщо так не підносить  душу людини, ніщо так не розвиває її, як спілкування з природою. Кожній людині особливо дорогий той край, де вона народилася. І чим більше любиш свій край, тим глибше почуття любові до своєї Вітчизни.
     У читальному залі Золочівської ЦРБ ім.І.Франка оформлено виставку стоп-кадр «Дива природи нашого краю».



На Золочівщині взято під охорону такі пам'ятки природи місцевого значення:
- "Лиса гора"  та "Гора Сипуха "(84,3 га)

- Жулицька гора або гора Сторожиха, "Висока гора" (261 га)


- Підлиська гора (гора М.Шашкевича) та Свята гора (186 га)




- Липа Б. Хмельницького на землях лісгоспзагу

- парки-пам'ятки у Поморянах, Глиняних



- ліс в урочищі с.Верхобуж


- витік річки Західний Буг


-віковий дуб у смт. Поморянах

- два вікових ясени в м. Глиняни



- три дуби М. Шашкевича в с.Підлисся

- Скала "Великий камінь" на південь від с. Трудовач










середа, 18 липня 2018 р.


16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.
Декларація складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів:
I. Самовизначення української нації
II. Народовладдя
IIІ. Державна влада
IV. Громадянство.
V. Територіальне верховенство
VI. Економічна самостійність
VII. Екологічна безпека
VIII. Культурний розвиток
IX. Зовнішня і внутрішня безпека
X. Міжнародні відносини
Основні положення Декларації:
– народ України становлять громадяни Республіки всіх національностей;
– закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах;
– поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;
– виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством;
– самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;
– миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет;
– визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;
– гарантія права на вільний національно-культурний розвиток всіх національностей, ідо проживають на території України;
– необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межами Республіки.
Через нерішучість і непослідовність більшості народних депутатів Декларації не було надано статусу конституційного акта. У результаті вона могла залишитися планом на майбутнє, набором добрих побажань. Однак та ж обережна більшість погодилася на внесення до Конституції УРСР статті, що проголошувала верховенство законів Української РСР над союзними законами. Цей важливий крок сприяв наповненню Декларації реальним змістом.
Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає в тому, що:
– суверенітет офіційно визнано необхідною умовою дальшого розвитку української нації;
– визначено основні напрямки діяльності по досягненню реального суверенітету.
Ще в часи перебування України у складі СРСР закладено основи майбутньої незалежності нашої держави, зроблено перший крок на шляху до неї.