Зерна любові до рідної мови. Нехай вони проростуть у серці кожної людини і заколосяться плідною нивою. Бо Слово живе, воно зародилося з Любові, воно сильне, бо зросло на Вірі. Слово віще, бо несе під серцем Надію, як дитя. Слово чесне, бо освячене Правдою. Слово заповітне, бо покликане здобути Волю.
До уваги користувачів бібліотеки - перегляд літератури "Мова - душа нашого народу"Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів.
Це квітка ніжна і чудова
Широких батьківських степів.
Всі каравани знайдуть воду
В краю пустель і злих негод.
Як річка з роду і до роду -
Так мова з'єднує народ.
Немає коментарів:
Дописати коментар