Василь Іванович Мартинов народився 16 квітня 1938 р. у с. Олександрія Благодаренського району Старопольського краю. Життєва і творча стежина письменника перепліталась із Золочевом. Середню школу закінчив у Золочеві і, ще не одержавши атестата зрілості, був прийнятий на посаду літпрацівника райгазети "Серп і молот" (1956р.) Керував літоб'єднанням ім. Степана Тудора, створеним при редакції. Закінчив Львівський державний університет імені І.Франка.
Автор поетичних збірок "Сонцелюби" (1977), "Проспект Радості"(1985), "Тепло материнського дому"(1988), "Вірю. Надіюсь.Люблю"(1998), "Синьозорий квітень"(2000), "Чебрецевий легіт"(2001); гумористичних книг "Заповіт графомана" (1984), "Поглиблений склероз"(1990), "Верблюд на пенсії"(1992); збірки віршів для дітей "Як кіт вуса загубив"(1993); збірки приказок та прислів'їв "Молодша губка - солодша губка"(1993); сатирично-гумористичної книги "Термінове відрядження"(1981), книги "Магія Думного потоку" й щоденникові записи "Уроки Ліни Костенко". Лауреат премії ім. О.Гончара.
Немає коментарів:
Дописати коментар