Мова - не тільки засіб спілкування, а й потужний інструмент мислення та пізнання світу. Якщо спілкуватися можна з однаковим успіхом будь-якою мовою, аби тільки володіти нею, то мислення й пізнання світу, а отже й інтелектуальний розвиток найефективніше здійснюється за допомогою рідної мови. ЇЇ не може замінити жодна інша.
Рідна мова - це мова предків землі, а не принесена ззовні. Рідна та, яка вироблена своїм народом на його споконвічній землі і пристосована саме до його умов існування, до його способу думання, навіть, якщо за її основу колись було взято чужу мову. Вона є рідною не тільки для всього народу, а й для кожного окремого індивіда, що належить до цього народу. І тільки рідна мова сприяє якнайповнішому виявленню творчих можливостей людини. Життя Тараса Шевченка - найяскравіший цьому приклад.
Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами супроводжуються визнання української мови. І, зрештою, всі ці епітети слушні.
Як справедливо стверджують соціологи, "спільна мова об'єднує людей", "спільна мова організовує досвід людей", "спільна мова також утримує згуртованість суспільства".
Колись Адам Міцкевич назвав народну пісню "святою скрижаллю". А письменник Павло Мовчан зазначав: "Українська мова - це святі скрижалі нашої нації, у якій кожне покоління бере те, чого вимагає певний час, навіть день: самовираження, духовні цінності, моральну чистоту, перспективу. Тому мову треба оберігати як свою міць, зброю, своє майбутнє, - пам'ятаючи про першозначення слів як безсмертя українського духу, їх рятівну очищаючу, цілющу, відроджуючу властивість".
Зоряна Нагірняк
Немає коментарів:
Дописати коментар