четвер, 28 травня 2020 р.

"…І остання часть дороги": згадуючи Великого Каменяра


28 травня минає 104 роки як у Львові пішов із життя видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, філософ, учений, громадський і політичний діяч Іван Якович Франко.
Іван Франко за покликанням був поетом, літератором; але в умовах поневолення українського народу він не міг дозволити собі бути тільки письменником – він охоче й рішучо брався за будь-яку роботу, яку вважав корисною для піднесення українського народу. Через це багато його літературних планів залишились нереалізованими, на що він гірко нарікав у деяких поезіях. Але саме універсалізм його діяльності дозволяє нам говорити, що в особі Івана Франка ми маємо не тільки великого письменника, але й одного з будівничих української нації.
Період останнього десятиліття життя І. Франка – дуже складний. За розповідями сина Андрія, "у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…".  "Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю", – писав І. Франко. Та навіть за таких обставин, в останній рік життя І. Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків.
Сумна звістка про смерть І. Франка сколихнула всю Галичину. На мурах міста Львова, як і в усіх більших містах Галичини, з’явилися жалібні плакати, що сповіщали українців про переривання нитки життя Івана Яковича. Через 2 дні після смерті відбулось кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі. Не знайшлося для вічного спочинку І. Франка і окремого вільного клаптика рідної землі. Письменника поховали в чужій гробівниці польської родини Мотичинських.
І лише через 5 років, 28 травня 1921 року, домовину з прахом було перенесено в окрему могилу та встановлено могильну плиту зі скромним написом: "Тут поховано великого українського поета Івана Франка".
У 17-ту річницю смерті письменника, 28 травня 1933 року, на могилі споруджено пам’ятник, на якому Франко-Каменяр "лупає сю скалу".
Більше прочитати про останні роки життя Великого Каменяра зможете у монографії Ярослави Мельник "…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках".  Автор описала "замовчуваний" період життя Івана Франка у роки  Першої світової війни; складні взаємини Франка з його сучасниками – Михайлом Грушевським, Михайлом Павликом, Михайлом Драгомановим; родинне оточення Івана Франка.
У книзі опубліковані маловідомі тексти письменника останніх років: поезії, листи, а також "Історія моєї хвороби".










Немає коментарів:

Дописати коментар