У творчості М. Шашкевича відбилися віковічні прагнення народу розвіяти " тяжкі туги" і вибратися "разом к світлу". Відгукнувшись на поклик часу, ввібравши у себе волелюбні прагнення слов'янського світу, поет мужньо став супроти несправедливості імперського абсолютизму і проголосив: " Вирвеш ми очі і душу ми вирвеш, а не возьмеш милости і віри не возьмеш... бо руске ми серце, та й віра руска".
Вшановуючи пам’ять Маркіяна Шашкевича у читальному залі Золочівської ЦРБ ім. І.Франка оформлена виставка-спомин "Споминайте браття милі.."
Немає коментарів:
Дописати коментар