Немеркнучі Крути

Спом'янімо  в пісні славу Крутів,

Найсвятіше з наших бойовищ!

Крути! Крути!- смолоскип в майбутнє.

Підіймімо наші душі ввиш!

Крути!Крути! Це за Батьківщину

Стали муром, шанцем душ і тіл.

Крути! Крути! Мужньо, воєдино

Прямувати в найсвятішу ціль.

Крути!Крути! Мужність і посвята,

Вірність, що міцніша понад смерть.

Крути!Крути! Горда і завзята

Кличе пісня і веде вперед.

                                                                  Богдан-Ігор Антонич

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. 

Дорогі друзі!

Сердечно Вітаємо Вас з Новим 2014 роком  та Різдвом Христовим!
 
Нехай новий рік принесе у Вашу оселю цілу хурделицю
добра та щастя і теплих радісних посмішок!

Бажаємо усім  Вам зустріти 2014 рік та Різдво Христове у родинному, теплому колі під дитячий сміх та спів колядок.  І нехай ці чудові зимові свята будуть радісними та щедрими, додадуть життєвих сил і енергії на нові звершення.
Злагоди у Ваших домівках, достатку і, найголовніше, любові у ваших серцях!




Бажаємо Вам невгасимої творчої наснаги, здійснення мрій і реалізації всіх задумів.
Здоров'я та успіхів Вам у новому році!!!

50 років з дня смерті Василя Симоненка

Чи доводилося тобі, читачу, погідної серпневої ночі бачити, як падає зірка? Гайне навскіс карим небом – і згасне, не долетівши до землі. То – метеор, посланець космосу, що дощенту згорає в повітрі, котрим дихаємо, аби на мить нам стало так невимовно гарно і трішечки сумно – погідної серпневої ночі.

Ось таким метеором промайнув рідним небосхилом Василь Симоненко. Може, він теж був посланцем із космосу, з його таєних творчих глибин, на нашу стражденну й грішну планету- і, мов маленький принц Екзюпері, просто повернувся на свою далеку Батьківщину? Втім, його Батьківщина – тут. Він виріс на цій землі – і в нестримному прагненні до високого неба духу згорів у земній атмосфері. Це був політ Ікара, такий короткий і осяйний, мов спалах  блискавки, такий несподівано–тривожний , мов грім із ясного неба.

Гей, почуйте, добрі люди,

Заздрить мені треба:

Грім ударив мене в груди,

Грім з ясного неба.

І убив у серці тишу,

Розпанахав спокій –

Я стою і вітром дишу

На землі широкій!

                         («Тиша і грім»)

 

Двадцять вісім земних його літ – вибух творчого неспокою – вмістили так багато доброго й злого… Злого -  від тих заздрісно-лютих людців, які повільно вбивали його – морально й навіть фізично, які намарне намагалися увібгати його розхристану й вільну, мов вітер, душу у прокрустове ложе рабського псевдомистецтва й рабської ідеології чи в декоровані дешевою позолотою рамки власного провінційного міщанства. Та воднораз так безмежно багато любові, перелитої в слово – вмістили двадцять вісім земних його літ.