вівторок, 8 листопада 2016 р.

Пам'яті Будителя Галичини - Маркіяна Шашкевича. До 205-річчя від дня народження


    Маркіян Шашкевич. Будитель народу. Так називаємо ми його тепер... Бо, народжений у польськомовному середовищі, у час полонізації інтелігенції, він популяризував українське. На такому тлі особливо бачиться історична значимість національно-будительської діяльності Шашкевича як священика, письменника, істинного патріота. Земляків, які цурались рідного, напоумлював: «Чужина нас займає, чому ж би нашина не прилягла до серця, не промовила до душ наших сильним словом!?», а ще рішуче заявляв: «Вирвеш ми очі і душу вирвеш, а не возьмеш милости і віри не возьмеш… бо руське ми серце та й віра руська!».
   Минають часи й епохи, проте слова М. Шашкевича актуальні й досі, для тебе, сучаснику, українцю. Що ж займає тебе сьогодні більше, своє чи ж ... навпаки?..


   *       *        * 
Василь Горинь

   Культ Шашкевича утверджувався, коли при небаченому досі десятитисячному зборі народу 1893 р. у 50-річчя смерті тягнувся Львовом похід до 5 км за труною з тлінними останками Поета; коли 1911 року в 100-ліття від дня його народження на Підлисецькій Білій горі - посестрі Чернечої гори - було воздвигнуто Хрест-Пам'ятник.
  Це були наші національні маніфестації, тверді кроки утвердження національної ідеї в краю. І ніщо не могло цьому завадити, ніщо не було спроможне заслонити його імені.
 Відтоді, власне, почалося усвідомлення тої ролі, яку відіграв Маркіян Шашкевич для захисту українства, культурного відродження в краю, скріплення самосвідомості та єдності нашого народу. Тож, пам'ятаймо, що він на берегах Дністра був біля колиски нації. 
   І сьогодні повинні вчитися в нього самопожертви, віри, вміння переносити страждання, здатності боротися і перемагати.

Горинь В. На сповідь йдем до Маркіяна // Шашкевичіана. - 2004. Вип. 5-6. - С. 614.




Немає коментарів:

Дописати коментар