субота, 23 травня 2020 р.

День слов’янської писемності і культури.

  
   Щорічно 24 травня відзначається День слов'янської писемності і культури, на знак подяки і шани двох братів - Кирила і Мефодія, творців слов'янської писемності.



    Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови.  Сучасна українська абетка взяла початок з слов’янської писемності, творцями якої були ці святі.

   Рівноапостольні брати Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі та проповідники християнства у IX столітті на території Моравії, за походженням болгари. Брати були ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена близько 862 року.

   Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
   Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.
   Брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів. Упорядкувавши слов’янський алфавіт, переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.
   Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

Просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.

 Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. Під час присяги на вірність народові - президенти України присягають на Пересопницькому Євангелії, переклад якого, літературно-писемною мовою зробили Кирило і Мефодій.
 Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.
   Цінуймо свою мелодійну -українську мову,  мову Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки…Збережімо культуру спілкування, культуру мислення, культуру душі!


             У читальному залі Золочівської ЦРБ оформлена  народознавча виставка.

Немає коментарів:

Дописати коментар