Пам'ять про Голокост: історія і свідчення

 27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Голокост з грецької перекладається як “всеспалення” й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. Символом голокосту в Україні стали події в київському Бабиному Яру. 

Свої “бабині яри” були майже у кожній окупованій нацистами області України. Тому, пам’ять про Голокост, страхітливі злочини тоталітарного нацистського режиму є складовою національної пам’яті українського народу.

Цій трагічній сторінці історії Другої світової війни присвячений реквієм-спогад «Пам'ять про Голокост: історія і свідчення», який підготували працівники нашої бібліотеки.

Пам’яті жертв Голокосту приурочена і віртуальна виставка збірників архівних матеріалів, словників, навчальних посібників та художніх книг, відібраних із фонду нашої бібліотеки. Сподіваємось, що пропоновані книги сприятимуть розвитку відкритої дискусії щодо формування правдивої пам’яті про минуле, відповідальності за цю пам’ять в українському суспільстві

Бартов, О. Стерті [Текст] : зникаючі сліди євреїв Галичини в сучасній Україні / О. Бартов / пер. з англ. С. Коломійця. – Київ : Зовнішторгвидав України, 2010.

Книга «Стерті» відомого американського історика Омера Бартова присвячена певним аспектам формування історичної пам’яті про Голокост в сучасній Україні. Основним її акцентом є стирання матеріальної спадщини та пам’яті єврейського життя на теренах Західної України (Східної Галичини). Для того, щоб підкреслити значущість такого стирання, а також вказати на деякі його причини, книга спершу подає коротку історію життя євреїв у багатьох містах та селах Галичини до початку Другої світової війни, а потім оповідає про те, яким чином їх було знищено під час німецької окупації регіону.

Автор під час подорожі Східною Галичиною пережив свій власний шок: його вразила майже повна відсутність згадок про вбивство галицьких євреїв. Кардинальним питанням праці О. Бартова є готовність чи неготовність сьогоднішньої української держави та суспільства бачити історію Голокосту, загалом історію та культуру євреїв України частиною власної історії, національної спадщини, з усіма позитивними та негативними сюжетами в історії українсько- єврейських взаємин.

Від першої особи: історія Голокосту у свідченнях очевидців. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2014. – 277 с.

 Це матеріали, які стали частиною освітніх заходів проекту «Захистимо пам’ять: захист та меморіалізація місць масових поховань євреїв України часів Другої світової війни».

Видання містить короткі методичні рекомендації, тексти свідчень очевидців Голокосту, проблемні блоки запитань для обговорення.

 

Гауптман, М. Забуті могили [Текст] = Zapomniane mogily / М. Гауптман. – Київ : Фенікс, 2017. – 175 с.

У своїх спогадах Мікаель Гауптман подає історію загибелі єврейських громад Східниці та Урича, що у Східній Галичині. Це погляд не стороннього спостерігача, а людини, якій вдалося вижити в епіцентрі Голокосту. Решту життя Гауптман був змушений нести тягар пам’яті про загибель влітку 1941 р. численних родичів і сусідів, безпосереднім свідком якої він був.

Переклад та видання книги стало можливим завдяки підтримці Фонду Конрада Аденауера, Представництву в Україні (Konrad-Adenauer-Stiftung).

Я пережив Голокост наперекір усьому. Унікальна та незабутня історія боротьби за життя = I Survived the Holocaust Against All Odds. A Unique and Unforgettable Story of a Struggle for Life : двомовне видання / переклала з англ. Наталія Курішко. — Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2022. — 170 с. : іл.

Джек Глоцер народився в сім’ї асимільованих євреїв у Рогатині на початку 1925 року. Він був найстаршим серед трьох дітей, мав велелюдну родину — дядьків, тіток і п’ятьох кузенів і кузин, що жили разом. У віці 16–19 років Джек став свідком убивства майже всієї єврейської громади свого рідного містечка нацистськими окупантами та їхніми помічниками. Мемуари охоплюють Джекове життя в Європі в 1925–1949 роках. За наполяганням дружини й рідних, через більш ніж 50 років після подій Джек записав свої спогади. Мемуари, що містять також велику кількість фото, власноруч укладені автором родинне дерево й мапу місцевості, є одним із небагатьох надзвичайно детальних свідчень життя, загибелі та відродження рогатинських євреїв у часи Другої світової війни.

 

Я пережив Голокост наперекір усьому. Унікальна та незабутня історія боротьби за життя = I Survived the Holocaust Against All Odds. A Unique and Unforgettable Story of a Struggle for Life : двомовне видання / переклала з англ. Наталія Курішко. — Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2022. — 170 с. : іл.

Джек Глоцер народився в сім’ї асимільованих євреїв у Рогатині на початку 1925 року. Він був найстаршим серед трьох дітей, мав велелюдну родину — дядьків, тіток і п’ятьох кузенів і кузин, що жили разом. У віці 16–19 років Джек став свідком убивства майже всієї єврейської громади свого рідного містечка нацистськими окупантами та їхніми помічниками. Мемуари охоплюють Джекове життя в Європі в 1925–1949 роках. За наполяганням дружини й рідних, через більш ніж 50 років після подій Джек записав свої спогади. Мемуари, що містять також велику кількість фото, власноруч укладені автором родинне дерево й мапу місцевості, є одним із небагатьох надзвичайно детальних свідчень життя, загибелі та відродження рогатинських євреїв у часи Другої світової війни.

Дімент, М. Самотній вигнанець [Текст] = The Lone Survivor : щоденник про Свинюхи та гетто в Локачах / М. Дімент ; за ред. Ш. Ягалома (Дімента). – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2016. – 199 с.

Ця книга – свідчення Мехеля Дімента, єврея, уродженця волинського містечка Свинюхи (нині с. Привітне Локачинського району. Це проникливі та сповнені болю спогади людини, яку, як і кількасот тисяч інших волинських євреїв, було перетворено на об’єкт знущання, пограбування, експлуатації та, зрештою, вбивства на тлі кривавої боротьби за встановлення расового панування або створення етнічно однорідного простору, що розгорталася у Волинському регіоні у 1941–1944 роках.

Донечка, про яку ми завжди мріяли. Історія Марти [Текст] / адапт. Н. Моргенштерн ; пер. А. Степаненко. – вид. 2-ге. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2022. – 108 с.

Марта Горен мешкає разом зі своїм чоловіком Амосом в Ізраїлі у місті Реховот. Зараз у неї вже є правнуки. А народилася вона у Польщі, в дитинстві потрапила у вир Голокосту. Коли Марті було вісім років, матір, рятуючи її життя, відправила доньку під вигаданим іменем подалі від рідного Чорткова, до Варшави. «Донечка, про яку ми завжди мріяли. Історія Марти» – це історія єврейської дитини, яка трималася за життя попри жахливі втрати та згодом віднайшла себе у Державі Ізраїль.

Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя. – Вид. 3-тє, випр. – К.: Український центр вивчення історії Голокосту, 2018. – 124 с.

Це матеріали, які стали частиною освітніх заходів проекту «Захист та меморіалізація місць масових поховань євреїв України періоду Другої світової війни».

 

Подольський А. Ю. Уроки минулого: Iсторiя Голокосту в Українi / Навч. посiбник. – Вид. 5-те.— К.: ТОВ «Спринт-Сервiс», 2018 — 104 с. 

Навчальний посібник “Уроки минулого. Історія Голокосту в Україні” для учнів 10 – 11 класів середніх загальноосвітніх закладів України,присвячений складній сторінки історії України 20 століття, історії Другої світової війни на українських землях, а саме долі євреїв України в добу нацистської окупації (1941-1944 роки), – історії Голокосту на теренах України, яка була одночасно частиною історії Голокосту – жахливого геноциду, тотального знищення єврейського народу в усіх окупованих нацистами країнах Європи в період Другої світової війни (1939 – 1945 роки)

Снайдер, Т. Чорна земля [Текст]= Black Earth : Голокост як історія і застереження / Т. Снайдер. – Київ : Медуза, 2017.

Грунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХI столітті.

Переосмислюючи уроки Голокосту, автор підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост – це не лише історія, але й застереження.

 

 

Чорна книга [Текст] : Про злочинне повсюдне знищення євреїв німецько-фашистськими загарбниками в тимчасово окупованих районах Радянського Союзу та таборах Польщі під час війни 1941-1945 років / ред. В. Гроссман, І. Еренбург. – Київ : Дух і Літера, 2020. – 519 с.

Вперше пропонується український переклад «Чорної книги» – збірки свідчень і документів про Голокост, зібраних Єврейським антифашистським комітетом у роки Другої світової війни. Оригінальний текст книги було набрано 1947 року, однак розгортання антисемітської кампанії в СРСР завадило її публікації. 1980 року збірку вперше видано в Єрусалимі на основі підготовчих матеріалів, виявлених в особистому архіві Іллі Еренбурга його дочкою Іриною.