Осінь - чудова пора. Пора мрій, затишку і спокою. А також - пора, яка найкраще підходить для читання. Бо сама осінь з усією її красою та затишністю - вже як сторінка з книжки.
Сьогодні у рубриці найзатишніша, на наш погляд, книга - "Теплі історії до кави" Надійки Гербіш.
Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові поділитися своєю кавою й просто так.
Вони щирі і справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей й печуть пиріжки, відсилають листівки, слухають вуличних музикантів й малюють маршрути на поторсаних картах.
А ще у кожного з них є старі, поторсані горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.
Немає коментарів:
Дописати коментар